Про мене

Пащенко Людмила Іванівна
майстер виробничого навчання
ІІ категорії
Криворізького центру професійної освіти металургіїї та машинобудування
Моє педагогічне кредо:
«Ученьце не посудина, яку потрібно заповнити, учень – факел, який треба запалити»

ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ

      Як би голосно це не прозвучало, але професія педагог – найвідповідальніша.
   Кожна людина, яка займається улюбленою справою, вважає свою роботу найцікавішою, найважливішою, одним словом, найкращою. І я не виключення.
     В обраній професії я постійно розвиваюсь, вбираю в себе все нове і цікаве. При цьому я, майстер виробничого навчання, маю розвиватися в усіх галузях, адже технології не стоять на місці і треба йти в ногу з часом.
     Є такий афоризм: «Не даруй людині картину - подаруй їй фарби і полотно. Не даруй людині книгу – подаруй блокнот і ручку. Не даруй того, що ти вважаєш щастям – подаруй їй свободу вибирати своє щастя».
     Це і є сенс моєї роботи. Не обрати за своїх учнів їх майбутню долю, а допомогти їм пізнати цей світ і себе в ньому, знайти своє призначення. Не втручатися постійно в процес їх самопізнання, а чекати, коли учень звернеться з питанням, за порадою або з цікавою пропозицією.
    Тому головне завдання педагога – навчати молодь вчитися, самостійно вирішувати складні задачі життя, стати самими собою. Він повинен навіть в малому побачити велике, щоб розвинути жагу учня до знань, щоб запалити жаром свого серця, своєї душі бодай лише іскорку цікавості.

     Справжнього педагога завжди можна пізнати не тільки за манерами, поведінкою, жагою до навчання. А й за радістю від постійного саморозвитку, самовдосконалення. Якщо педагог не має цього на меті, то жодні новітні методи та технології не допоможуть.

Хто  у працю виснажливу
втілює думку,
Хто до учнів несе її подих живий,
Той дає їм науку такого 
гатунку,
Що відкриє дорогу до здійснення мрій.
            Запорукою тому талант і
натхнення,
Що стає чарівнішим ледь не кожен урок,
Бо майстри перетворюють  сіре будення

На незвіданий шлях  до далеких зірок




4 комментария: