Виховні години

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Виховна година

на тему:

"Пам'ять жертв голодомору та політичних репресій" 

Майстер в/н

Пащенко Л.І.

 2016р

Презентація на тему: "ГОЛОДОМОР"

Тема : Урок пам’яті жертв голодоморів

Мета: визначити суть, причини та наслідки Голодомору 1932-1933рр.,

            вшанувати пам'ять його жертв.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

-  Сьогодні у нас урок пам’яті. Його проводять одночасно з нами в усіх школах нашої держави.

         Прошу вас бути уважними і задуматись, що відбулося в Україні

82 роки тому і що витерпів український народ  на шляху до незалежності.

ІІ. Основна частина уроку

         1. Вступ

-         У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій.

Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».

Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?

Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини.

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства.

А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.

Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити.

Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

2. Що таке Голодомор?

         - Сьогодні ми згадуємо страшну сторінку нашого народу – Голодомор 1932-1933рр. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду помирали і дорослі, і діти.

         Але найстрашнішим є те, що голодомор був створений спеціально.

          Український народ – свободолюбивий. Проти його свободи боролися у різні способи. Сталін винайшов власний, один з найжорстокіших за усю історію людства. Він залізною рукою впровадив терор і голодну смерть.

Дотепер ми не знаєм імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.

Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!

3. Як чинився Голодомор?

Насильно забирали всі продовольчі припаси.

Засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях.

Штрафували.

Якщо селянин чи колгоспник не виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: картоплю, зерно, корову, хату.

Люди розуміли, навіть тим, хто переживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чим.

Найбільше від Голодомору постраждали Харківська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська області.

4. Свідчення очевидця

- Я хочу розповісти вам одну історію з життя – це історія дівчинки Ганни Неласої.

Це була звичайна українська родина. Ганна жила з батьками і 4 братами на хуторі Литвинов у Луганській області. Вони мали свій великий дім, сад, город, пасіку. Завдяки важкій праці батьків, яким завжди допомагали діти, сім’я не знала особливих нестатків.

(Сама Ганна все життя прожила в Росії, тому свої спогади вона розповідала на російській мові.)

«Жили мы мирно, дружно. Сеяли хлеб, выращивали на огороде овощи. У нас была и бахча, было и подворье, где держат скот. Отец был добрым и умелым, он мастерил нам, детям, человечков на ниточках и других зверюшек, делал деревянные ложки. Когда он шёл по хутору, то раздавал конфеты, ребятишки к нему тянулись. А ещё учил неграмотных хуторян грамоте.

Мамочка моя вся в домашних заботах: трое маленьких детей, работа в огороде и по дому.

А потом наступила самая страшная пора жизни нашей семьи. Это был 1931-1932годы. Весной пришли люди «комсомольцы». Угнали овец, забрали лошадь, увели корову. Мама кричала, плакала, мы все трое держались за подол её юбки и ревели.

Потом власти выгнали нас из дома. В лесу мы вырыли землянку. У нас была одна землянка на две семьи, папа, мама, нас трое, сестра, её муж и их трое детей. Иногда к нам наведывались какие-то люди, чтобы отобрать последнее (!).

-         Тоді дівчинка побачила на власні очі, що таке голодна смерть.

- Настала голодная весна 1933 г. Мы выловили и поели сусликов, ежей, змей – всё, что попадётся, ели всякую траву – лебеду, листья липы, бересту. Когда в хуторе падал скот, его вывозили из хутора, люди из землянок ходили за падалью. Если удавалось залезть на дерево в гнездо сороки или другой птицы, то это был праздник, яйца мы съедали сырыми. Помощи не было ниоткуда никакой.

 И наступил страшный голод. Первым от голода умер братик Коля. Около землянки лежала куча хвороста, он упал на неё и умер. Я плакала. А потом умер дядя, потом тётя.

Смерть моих родственников произошла в июне 1933 года. Мне было 7,5 лет.

Зайдя в землянку, я увидела свою мамочку, лежащую на лохмотьях с распущенной косой, по лицу ползали вши, живот прирос к спине. Я стала лить ей в рот из бутылки молоко, но оно не проходило. Я плачу… Отец говорит: «Дочка, ей это уже не поможет».

Отец стал бредить…и хрипеть. Я прошу: «Тату, не храпи!» Он умер на второй день после мамы… Мы с братиком остались вдвоём среди мёртвых родственников. Сколько это продолжалось – не знаю.

Нас забрали в ясли. Братика положили на земляной пол под печкой. Он умирал, с его опухшего тела сочилась жидкость. Я сидела рядом, он скрипел зубами и просил огурчик… Братик умер. Его завернули в одеяло и похоронили рядом с яслями…

Часто думала, почему с нашими семьями так поступили, за что выгнали из домов, за какие преступления обрели на голодную, страшную смерть? Я выжила… видимо, так было угодно Богу – оставить меня жить на свете за моих дорогих родителей и братиков – мучеников. Этот ужас и все эти страдания мне пришлось пережить в 8-летнем возрасте.»

Ця історія є лише краплиною в морі людського горя, яке довелося пережити мільйонам українських сімей у 1932-1933рр. Вона доводить, що Голодомор в Україні був спеціально створений. Ця історія в котре доводить, що правда немає кордонів. Її потрібно шукати, а пам'ять шанувати.

5. Голодомор мовою фактів

- У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

«У Бабаях був спиртзавод, біля якого знаходилися ями, куди зливалася барда. Голодні люди набирали барду в торбинки, тут же їли її, але від кольок багато хто помирав на місці. Трупи везли на кладовище і заривали, як худобу… Спиртзавод переганяв зерно на спирт – і це при такому голоді!»

                   Свідчення жінки,  яка не назвала себе, 1924р.н.

                                         с. Бабаї, Харківська обл..

«Когда мне было 12 лет, осудили за колоски меня маленького на 5 лет к тяжёлым работам. Мама пухла вместе с сестрой и умерла на моих глазах. Одно спасенье: мыши наносили в норки запасы, землёй обворачивали их в круглых кучках, а мы уже её раздалбливали зимой и забирали эти запасы…»

                            Петро Оливка, 1921 р. н., смт. Петропалівка

                                                                                Дніпропетровська обл..

Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей.

ІІІ. Підсумок

-         Прошу зараз вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

IV. Д/з

         - Зараз кожен з вас отримає свічку і пам’ятку про ці жахливі голодні для України роки. Саме від вас залежить, щоб не приведи Господь, не повторилось нічого подібного у майбутньому.

Принесіть ці свічки та пам’ятки додому. А в суботу, 22 листопада, о 16 годині, коли на вулиці стемніє, попросіть батьків засвітити і поставити ці свічки на підвіконня так, щоб їх було видно знадвору.

Цих вогників має бути якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас

Ці вогники символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники зігріють душі загиблих.

Це - знак  нашої пам’яті.

Це – символ очищення задля нашого майбутнього.

І цей світ донесете ви самі.

Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди.

ГОЛОДОМОР

1932- 1933 РОКІВ

ГЕНОЦИД

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ГЕНОЦИД означає будь – яке з наступних діянь, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково, яку - небудь національну, етнічну, расову групу як таку.

  ВИНИЩУВАННЯ   включає умисне створення   умов життя, зокрема позбавлення до продуктів харчування і ліків,   розрахованих на те, аби  знищити частину населення…

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Виховна година

на тему: 

" Живи моя Держава, Україно"

Майстра в/н

Пащенко Л.І.

 2016р

Крив

Мета. Виховувати почуття любові до Батьківщини, почуття патріотизму та гордості за приналежність до великого народу.

Обладнання. Вишиті рушники, українське на­родне вбрання, краєвиди різних регіонів України, зображення різних історичних епох, портрети ви­датних людей, малюнки учнів, аудіозаписи пісень, карооке, крилаті вислови на плакатах, «побутовий» куточок (гілочки верби, глечи­ки; частина хати тощо).

Живи моя Держава, Україно

Сцена в українському стилі, ведучі в українсь­ких костюмах. Звучить мелодія пісні «Україно, Україно...».

Викладач. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом із тим прекрасні і святі для нас слова. Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть, нема України, а й із маминої колискової пісні, батьківського дому.

Учениця.

Люблю тебе, Вітчизно,

мила Україно,

Бо щастя жити

ти мені дала.

Для мене ти одна

і рідна, і єдина,

Я есе зроблю,

щоб ти завжди цвіла.

Викладач. Кожна людина завжди з великою лю­бов'ю і душевним трепе­том згадує місце, де на­родилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної лю­дини, де живуть мама, та­то, бабуся, дідусь, брати і сестри. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде ве­лика держава - Україна.

Учень.

Скільки світлих доріг ти для мене відкрила

До високих зірок, у широкі поля.

У мені твоя кров, у мені твоя сила,

Найдорожча з усіх, рідна земле моя.

(Звучить пісня у виконанні учнів).

 Викладач.

Ми всі діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас далеко

Добра слава йшла у світ.

Учениця.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе.

Викладач.

Я щиро так люблю усе навколо мене,

Усе, що є й було багато сотень літ...

Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

Увесь казковий неповторний світ!

Учень.

Усе мені тут рідне: і поля й джерельця,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь, і розуму, і серця

Учениця.

Ми українці - велика родина,

Мова і пісня її солов'їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас — Україна.

Викладач. Саме калина символізує дух нескоре­ності українського народу, а також дівочу красу. Це символ кохання, краси, щастя. Навесні вкри­вається білим цвітом і стоїть, мов наречена, в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів.

Учень.

Щоб в очах синіли небеса,

Щоб в душі не гаснуло свічадо...

Пісне наша - гордість і краса,

Квітка дивна з росяного саду.

Учениця.

Пісня наша з материнських вуст

Жайворонком висне у зеніті.

Я тобою, пісне, зву і звусь,

Я тобою вищаю у світі.

Учень.

Живи, моя державо Україно!

Нехай зоріє небо над тобою,

Хай хвилею сріблясто-голубою

Вода Дніпра до серця твого лине.

Учениця.

Хай не міліють ріки та озера,

І буде в них вода цілюща й чиста,

Хай не згаса калинове намисто,

А колос наливає повне зерно.

Учень.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов'їна.

Пісня неповторная твоя.

Викладач . Во ім'я святого і високого імені матері, землі рідної, України славної нехай єдна­ються наші серця.

Во ім'я хліба земного і пісні небес­ної нехай долається зло і кривда.

Во ім'я добра і справедливості не­хай воскресне рука, сіюча хліб і благодать.

І якщо є у ваших душах хоч краєчок щедроти і милосердя, примножте його. Міцно станьте на рідну землю, а вона віддасть вам твердиню духу, потребу життя, глибину віри. (Звучить фінальна пісня «Пісня на добро» ).

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯ

КРИВОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

Виховна година

на тему:

"Вибір є завжди у кожного з нас. 

Життя без алкоголю, наркотиків та тютюну"

Майстра в/н

Пащенко Л.І.

КРИВИЙ РІГ

2016р.

Мета. Розглянути і обговорити на засіданні «круглого столу» історію виникнення і поширення шкідливих звичок у суспільстві, проаналізувати ситуацію з даної проблеми в наш час і зробити ак­цент на знайденні шляхів виходу із наявної важ­кої ситуації.

Учасники. Адміністрація ліцею, вчителі, учні, практичний психолог, лікар-нарколог, представ­ник дитячої кімнати міліції.

І. Вступне слово викладача.

Речовини, які вважають наркотиками, визна­чені Конвенціями від 1961, 1971, 1988 рр. та Національним переліком речовин, що визнаються наркотиками. Наркотиками визнаються речовини, які за трьома критеріями (медичним, соціальним, правовим) приносять величезне лихо як особис­тості, так і суспільству в цілому.

У поняття токсичні речовини, входять окремі види ліків, що не визнані наркотиками згідно з Конвенціями і Національним переліком, але ма­ють суттєвий вплив на розвиток наркотизації.

Структура наркотизації неповнолітніх в Україні представлена наркотичними речовинами різних видів і якості. Найбільш характерним для підлітко­вого віку є комбіноване вживання різних груп і видів наркотиків. Дорослий наркоман вживає, як правило, обмежену кількість наркотиків однієї групи.

Замість назви «наркотики» стали використову­вати термін «психоактивні речовини». Втім, для простоти сприймання матеріалу ми будемо вико­ристовувати термін — «наркотики».

Згідно з Класифікацією ВООЗ десятого (остан­нього) перегляду (1989 р.) в перелік наркотиків включено:

• алкоголь;

• опіати;

• канабіс;

• седативи (гіпнотичні);

• кокаїн;

Ф стимулятори (у тому числі кофеїн);

• галюциногени;

• тютюн;

• летючі речовини;

• неідентифіковані речовини, що приймаються з психоактивною метою.

Головна ознака наркотиків — наявність визна­ченого, або не визначеного психоруйнівного ефекту.

Відповідно до специфіки дії наркотиків, їх мож­на розділити на такі головні групи:

• гіпнотичні засоби;

• стимулюючі засоби;

• галюциногенні засоби;

• неідентифіковані;

II. Вступ представника дитячої кімнати міліції.

Серед головних причин дитячої та підліткової наркоманії чинне місце посідає вплив оточення, друзів та компанії. Потрапивши у компанію, де вживають наркотичні речовини, підліток часто по­чинає вживати наркотики, тому що боїться бути «білою вороною». Для нього дуже важливо увійти до компанії та пристосуватися до неї, якщо підлітка «визнали своїм», він відчуває залежність і підтримку компанії, друзів.

Саме в цей час вплив товаришів може бути особливо сильним на думки, поведінку, дії. Підліток може не помічати і не відчувати цього. Коли товариші і друзі починають курити сигаре­ти, вживати алкогольні напої або наркотики, до­сить важко сказати: «Ні, я не хочу» . Він може злякатися втратити друзів, компанію. У цій важкій ситуації важливо вміти зробити правиль­ний вибір.

Установки на вживання наркотиків особливо швидко формуються під тиском негативного ото­чення. Таким значимим оточенням для підлітків стає негативно спрямована група однолітків. Залу­чення до норм таких груп (субкультурних норм) здійснюється через:

навіювання — через  молодіжну філософію вільного поводження з наркотиками, прово­куючі знання;

відчуття — задоволення від участі у незвичних групах;

свідомість — залежно від ставлення оточуючих і групи, коли спонукання до вживання є обов'язковою умовою знаходження у групі.

Визначеність установок особистості вживати наркотичні речовини виявляється в появі якісно нових механізмів групової поведінки і психічної активності, які орієнтують її на здійснення відповідно до ціннісних субкультурних норм.

Розвиток простого механізму мотивації забез­печується переключенням емоційного відношення до наркотиків на набуті ними в досвіді стимули їх вживання.

Наркомани зі стажем знають, що назад ворот­тя майже не буває, але ніхто з них зупиняти но­ваків не буде. Вживання наркотиків має ще нере­гулярний характер.

У цей період особа здобуває потребу ділитись наркотиками, переказувати іншим міфи нарко-субкультури. Для підлітка стає характерним пев­ний альтруїзм по відношенню до одноліток з нар­котичною орієнтацією. Вони бажають «відкрити очі» своїм друзям, залучити їх до «наркотичного кайфу», поділитись наркотичним засобом, навчи­ти його вживати. Це явище називається про­зелітизмом. Водночас відбувається його рольове визначення в наркогрупі. Визначається «хто є хто». Слабкі стають «шістками», «кроликами». Сильні — «діловими». Відтак з'являються пробле­ми поведінкового характеру. Вони відповідають визначеним у наркогрупі ролям. При цьому, за­гальною метою стає придбання наркотику.

Для субкультурних груп характерна спільна психічна залежність. Вона характеризується на­явністю особливого психологічного стану рефере­нтної групи — контактного «наркотичного кай­фу». Молода людина приймає відведену для неї роль у груповій диференціації. Контактний нарко­тичний кайф — це збочена симпатія, що виникає у новачків до своїх товаришів по нарковживанню. Може проявлятись при зустрічі з незнайомими наркотизованими особами. Дуже швидко зав'язу­ють приятельські стосунки, ставляться один до од­ного без упереджень, допомагають один одному. Контактний наркотичний кайф визначається особливим емоційним піднесенням під час групо­вого вживання наркотиків. Споглядання за това­ришем, який споживає наркотик, може принести задоволення. Якщо молода людина працює, то на свої гроші купує наркотики і для товаришів. Якщо ні, то може скоїти аморальний або кримінальний вчинок, аби тільки добути для себе і групи гроші чи необхідну дозу наркогенного засобу. У такому стані людина починає позбуватись прихильності рідних. Може вдатись до пограбування своїх близьких. У разі неможливості задовольнити своїх друзів, відчуває провину, знижує самооцінку.

Тільки перші ін'єкції не викликають страху у споживачів. Через певний час молода людина починає розуміти, про що саме йшлося — про «систему», «торбу». Опинитись у «системі», «торбі» на жаргоні споживачів наркотиків означає стати узалежненим від наркотиків. Це означає включення у жорстокий системний ритм життя «наркотик—людина». Підкорити всю свою волю, знання і бажання для його добування, оскільки у разі відсутності наркотику наступає фізично і пси­хологічно тяжкий стан — абстиненція.

У випадку, коли молоді люди тільки починають вживати наркотики, вони недостатньо поінформо­вані про такі речі, як «брудна голка», «брудне вве­дення», «передозування». Вони покладаються на тих, в кого є «досвід». Саме тому останнім часом зросла кількість ВІЛ-інфікованих підлітків, які інфікувались через спільну голку або спільну ріди­ну у наркогрупі.

III. Запитання присутніх до виступаючого.

1. Що, на вашу думку, зумовило зростання да­ної проблеми серед молоді?

2. Які ви бачите шляхи виходу із даної ситуації?

IV. Учнівські повідомлення.

Куріння

Куріння тютюну — одна з «молодих» шкідли­вих звичок, яка має майже 500-літню історію, по­чаток їй було покладено відкриттям Колумбом Америки. Після захоплення тютюном, що нібито стимулює сон, знімає втому, заспокоює біль, людство побачило серйозні негативні наслідки, що спостерігалися внаслідок його систематичного вживання. Так, нікотин, що міститься в тютюні, впливає на настрій курця і викликає оманне відчуття певного благополуччя і спокою. Але це тільки на початковій стадії вживання. Доведено, що систематичне куріння у підлітковому віці дуже шкідливо впливає на розвиток організму. Зокрема, гальмується процес статевого дозрівання, уповіль­нюється ріст, погіршується розвиток грудної клітки та м'язів, шкіра втрачає свою еластичність, з'являються зморшки. Внаслідок куріння у бага­тьох молодих людей постійно болить голова і пос­лаблюється пам'ять, знижується концентрація ува­ги, порушуються сон та апетит. .

Алкоголь

Важко переконати людину в тому, що вживан­ня алкоголю небезпечне, на тлі існуючих числен­них тверджень про його нібито тонізуючу дію.

Чи не тому 28000 з 100000 українців вкорочу­ють собі вік?

Так. Алкоголізм — це хвороба. Зрозуміло, що вживання спиртних напоїв і зловживання ними — ще не хвороба. Однак це той шлях, що може призвести до хвороби. Найчастіше на нього ста­ють люди, що легко попадають під вплив «автори­тетів», — молоді люди з слабкими нервами, ті, хто конфліктує зі своєю сім'єю чи суспільними нор­мами. Іноді основним мотивом спробувати алко­гольні напої стає цікавість, але частіше причина саме в складних, неприємних відносинах, що склались в колі друзів чи в сім'ї. Дуже небезпеч­не бажання молодих людей пити заради підтрим­ки компанії, створення гарного настрою, або для того, щоб бути схожим на дорослих.

Людині, яка вживає алкоголь, здається, що йо­го невелика доза притупляє неприємні відчуття, знімає втому. Виникає уявне відчуття благополуч­чя і звільнення від турбот і тривог, поліпшується самопочуття. На жаль, захоплення малими дозами, рано чи пізно призводить до систематичного вжи­вання алкоголю. Поступово справа доходить до ал­коголізму, а це найпростіший шлях до деградації особистості.

Наркотики

Наркоманія — це справжнє лихо у всіх країнах світу. Наркотики стали причиною передчасної смерті багатьох людей. У цей вир втягуються юна­ки, дівчата і навіть діти.

Наркотики — це речовини, які завдають вели­чезну шкоду як окремій особистості, так і суспільству в цілому.

Наркотики можна розділити на легалізовані і нелегалізовані. Легалізовані наркотики — тютюн, алкогольні напої, ліки, кава, чай, засоби побутової хімії, рослини тощо.

Нелегалізовані наркотики — коноплі, героїн, кокаїн та інші, занесені до міжнародного переліку заборонених психотропних речовин.

Всі наркотики характеризуються руйнівним впливом на фізичний та психічний стан здоров'я підлітків і їхню соціальну поведінку.

Трагедія полягає в тому, що для деяких людей (особливо молодих) навіть одноразового вживання наркотику може бути достатньо, щоб опинитися у полоні наркотичної залежності.

Наркотики — не страшно! Зроби свій вибір.

V. Виступ лікаря-нарколога.

Аналіз звички палити дає змогу стверджувати, що є чотири етапи паління:

1) Знайомство з цигарками;

2) звичка (отруєння нікотином);

3) залежність від нікотину;

4) погіршення здоров'я — слабкість, біль у гру­дях, кашель, задишка, важке дихання тощо.

Близько 90% курців вважають паління шкідли­вим для себе, і лише дві третини роблять спробу покинути палити. Є кілька типів наслідків паління.

1. Миттєві негативні наслідки паління (протягом кількох хвилин після першого затягування) ви­являються у прискоренні серцевих скорочень, підвищенні кров'яного тиску, подразненні тка­нин гортані, потраплянні чадного газу (оксиду вуглецю) у кров, прямому й швидкому попа­данні канцерогенів у легені, подразнення очей.

2. Тривалі негативні наслідки паління: рак легенів, порожнини рота, стравоходу, шлунка, підшлун­кової залози й жовчного міхура, захворювання серця (інфаркт), виразка шлунка і дванадцяти­палої кишки, захворювання судин, хронічний бронхіт.

3. Інші негативні наслідки можуть виявлятись у пошкодженні слизової оболонки губ, язика, гортані, появі сильного кашлю, неприємного запаху з рота та захворювання порожнини ро­та; прискореній появі зморщок на обличчі; жовтих плям на зубах; пошкодженні нормаль­ного дихання і зниженні фізичної витрива­лості.

Якби підлітки мали таку достовірну інформацію ще на етапі так званого експериментального паління, імовірно, багато хто з них не пішов би далі цієї стадії.

Незважаючи на те, що паління швидко стає звичкою й може призвести до нікотинової залеж­ності, людина у змозі покинути палити. Деякі мо­лоді люди вважають, що в підлітковому віці, коли ти ще здоровий, можна палити, а потім у будь-яку мить можна покинути. На жаль, це зробити потім непросто. Організм уже залежний від нікотину, і бажання закурити стає нестерпним.

Дорослі, що забороняють палити дітям і підліткам, мають також розуміти, що це нелегко. Усі, хто хоче покинути палити, потребують особ­ливої підтримки зі сторони оточуючих.

За результатами опитування учнів 5—9 класів шкіл Києва, у віці 15 років кожен п'ятий школяр хотів би покинути палити.

Серед школярів, які хочуть покинути палити, проблема з дорослими виникає у 18%, а в цілому — у 5%.

Тобто оптимальним варіантом є проведення превентивної роботи щодо боротьби з палінням серед тієї категорії молоді, яка ще не почала пали­ти чи палить експериментальне.

VI. Запитання присутніх до виступаючого.

1. Яке місце куріння серед шкідливих звичок?

2. Як потрібно боротись проти куріння непов­нолітніх?

VII. Учнівські повідомлення під рубрикою «Цікаво знати».

• У жовтні 1992 року людство відмічало сумний 500-річний ювілей залучення до тютюну. Прав­да, знайомство людей з тютюном відбулось раніше, до відкриття Америки. Так, у Єгипті при розкопках могил фараонів були знайдені глиняні курильні люльки. Геродот, розповідаю­чи про скіфів, зазначав, що ті вдихали дим рос­лин, які спалювали. У стародавній китайській літературі  можна  знайти  свідоцтва  куріння тютюну, на зображеннях на давніх індійських картинках. Куріння тютюну мало місце у Ста­родавній Азії. Однак більшість народів дізна­лись про тютюн лише після відкриття Колум-бом Америки у 1492 році, в Європі розповсюд­ження тютюну стало відбуватися після того, як у 1496 році Колумб вдруге прибув до Америки. Його супутник — іспанський монарх Роман Па-но, вивіз з провінції Рабачо на острові Гаїті насіння тютюну і вперше посіяв його в Іспанії як декоративну рослину. З Іспанії тютюн пот­рапив у Португалію.

• У 1560 році французький посол Жан Ніко по­дарував своїй королеві Катерині Медичі листя тютюну у вигляді порошку для нюхання. На йо­го думку, листя тютюну мало лікувальні власти­вості, вгамовувало головний біль. Від прізвища Ніко і пішла назва тютюну — нікотин. Мода нюхати тютюн розповсюджувалась і в наших країнах. Лікарі стверджували, що тютюн виліковує різні хвороби. Купці скуповували тю­тюн в Америці і обмінювали його на коштов­ності. В Росії куріння з'явилося тільки у XVII столітті.

• Горілка («хлібне вино», як говорили на Русі) з'явилась в південних давньоруських містах лише в кінці XVI ст., звідти поступово до кінця XVI ст. розповсюдилася на північно-східні області. Існує дві версії того, як горілка потрапила на Русь. За однією версією, її за­везли генуезькі купці, за іншою — німецькі. Першим з царів, хто провів ряд послідовних заходів по монополізації винної торгівлі, був Іван Грозний. Він жорстоко карав тих, хто таємно займався винокурінням і підпільно продавав горілку (корчмарив). В той самий час в царевих кабаках, перший з яких було відкрито у Москві, пияцтво схвалювалося, З 1555 року кабаки почали розповсюджуватися по всій Росії. Протягом всього XVII ст. прос­тий люд ніс царю багаточисельні поклони з проханням обмежити виноторгівлю, так як ба­гато хто «п'є і жахливо бродяжить». В 1652 році пішов ряд обмежень: цар Олексій Ми­хайлович заборонив торгівлю горілкою по неділях, середах і п'ятницях, а також у Різдвя­ний і Петрівський піст. Влітку торгівля дозво­лялась з трьох годин дня і закінчувалась «за годину до вечора», а взимку — «в оддачу го­дин денних».

VIII. Психологічний тренінг на тему «Курити чи не курити»

(Учасники розділяються на групи. Кожна з них отримує картку з описом ситуації, яку необхідно вирішити. Перед учасниками розкладаються картки. Кожна з груп вибирає одну з карток. Користуючись схемою прийняття рішень, групи мають знайти вихід із запропонованої ситуації).

Ситуація: «багато моїх друзів курять і мені про­понують закурити».

Проблема, яку повинні вирішити групи: «заку­рити чи не закурити».

Після обговорення завдання групи представля­ють свої виходи з проблемної ситуації для обгово­рення в загальному колі учасників.

Питання для обговорення:

1. Чому ми вибрали саме цю картку?

2. Що ми виграли, отримавши саме цю картку?

3. Що ми втратили, коли зробили свій вибір?

Картки прийняття рішень

Картка 1	Картка 2	Картка 3
Не встояв і по­годився з про­позицією	Агресивно відмовився	Відмовився і розповів про шкоду куріння

До уваги тренера: тренер нагадує учасникам схему прийняття рішень, яка допоможе у вирішенні проблем та життєвих ситуацій. Плакат «Етапи» висить на стіні. Важливим є якщо учас­ники наводять приклади ситуацій, розширюючи їх, додаючи нових елементів. Це є ознакою ак­тивного збагачення досвіду учасників. Але це не повинно завдавати шкоди аналізу тих чи інших дій.

Схема прийняття рішення

Етап 1:	Формулювання рішення. Сформу­люй своє рішення, яке ти хочеш прийняти, або проблему, яку ти хо­чеш розв'язати
Етап 2:	Аналіз варіантів. Збери інфор­мацію або розглянь можливі варіан­ти, в яких можна вибрати кращий. Розглянь добрі і погані наслідки кож­ного варіанту
Етап 3:	Прийняття рішення. Вибери варіант, який розв'яже проблему або буде найкращим рішенням
Етап 4:	Прийняття відповідальності. Візь­ми на себе відповідальність за власне рішення
Етап 5:	Дай оцінку своєму плану і рішен­ню. Дай оцінку розвитку подій. Чи було рішення, яке ти прийняв, пра­вильним?

IX. Підсумки «круглого столу».